Смотреть больше слов в « Идеографическом словаре русского языка»
СПАСТИ, -су, -сешь; спас, спасла; спасший; -сенный (-ен, -ена); спасши;сое., кого-что. 1. Избавить от чего-н. (опасного, страшного). С. утопающего.С. из огня. С. от смерти. 2. Сохранить в целости, уберечь. С. ценнуюколлекцию. С. кому-н. жизнь (не дать погибнуть). ooo Спасти положение -найти выход из затруднительного положения. II нвсов. спасать, -аю, -аешь. IIсущ. спасание, -я, ср. (к 1 знач.) и спасение, -я, ср. II прил.спасательный, -ая, -ое (к 1 знач.). Спасательная шлюпка. Спасательнаястанция. С. круг, пояс. Спасательные работы (по спасению терпящих бедствие).Спасательное судно (предназначенное для аварийно-спасательных исудоподъемных работ).... смотреть
спасти сов. перех. см. спасать.
спасти избавить; защитить, уберечь Словарь русских синонимов. спасти 1. выручить, прийти на выручку кому; вызволить (разг.) 2. от грозящей беды: оградить, защитить, сберечь, уберечь, оберечь, избавить, предохранить, сохранить, обезопасить, застраховать, подстраховать; упасти (устар. и прост.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. спасти гл. сов. • избавить Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. .... смотреть
ЗВИСА́ТИ (про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями), ВИ́СНУТИ, ПОВИСА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, СПА... смотреть
[Спасти] (1)Спала князю умь похоти, и жалость ему знаменіе заступи искусити Дону Великаго. 6.Ср. Спасти на.∆Ему спала на ум да своя сторона, / Ему спа... смотреть
аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). ду́мка спа́ла / спада́є (на ро́зум) кому. Хто-небудь додумався до чогось. — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Квітка-Основ’яненко); Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому (З газети); Хто б міг подумати, що .. доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові (П. Кочура). дур (уве́сь) спав з кого. Хто-небудь став нормально поводитися, тверезо оцінювати свої вчинки. Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.). з глу́зду (з ро́зуму) з’ї́хати (зсу́нутися, спа́сти і т. ін.). Збожеволіти, стати психічно хворим, несамовитим. — Ти що, з глузду з’їхав? — лається жінка (з чоловіком) (Нар. опов.); — Хіба я таки сказився чи з глузду з’їхав, щоб одрізувать землю,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Схаменися, Миколо! Ти ж статечна людина: Ніколи не водилось такого за тобою, хлопець розсудливий, а зараз мов би з глузду з’їхав (М. Лазорський); — Та я бачу, що ви вже зовсім з’їхали з розуму, а не тільки трохи, як мені казали... (Ірина Вільде); — Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Панас Мирний); Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов); (Рябина:) Чи ти, старий, одурів, чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко). ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти. Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Коли б швидше .. Звіздочка засяяла, От тогді (тоді) б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський). (мрі́йна) поволо́ка спа́ла з оче́й. Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко). спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т. ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т. ін.) на ду́мку (на па́м’ять, в го́лову, на га́дку) кому і без додатка. 1. Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко); Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський); Спадали на пам’ять (Микиті) усі ліки та знадіб’я, які вживають підвереджені (з підірваним здоров’ям) люди (Л. Яновська); Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко та О. Мусієнко). наверта́лося на ду́мку, безос. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар); // Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Батьківщиною тюльпана є наші чорном спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́). Ставати блідим, змученим; марніти. — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр.. думи..); — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний). з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок); Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш); А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко). спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар). спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі). Худнути. Стара попадя над дочками тремтіла Та посаг у скрині складала для них, Ниділа й сивіла, спадаючи з тіла (Л. Первомайський); Його (кота) завивання ставало дедалі одчайдушним. Сусід прив’язав страдника, щоб не бігав уночі й не спадав на тілі (З. Мороз); Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла (І. Нечуй-Левицький). спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́). Втрачати своє значення; ставати менш важливим. — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський). спа́сти на ду́шу кому. Сподобатися кому-небудь. А той кум таки чимало спав їй (жінці) на душу, вхибнув-таки жменьку куминої ласки (Україна сміється). спа́сти на о́чі кому. Раптово стати поміченим ким-небудь. Він тримав зброю напоготові і йшов не по самій стежці, а обабіч, щоб першому не спасти на очі ворогові (О. Слісаренко). спа́сти (сплисти́) з ро́зуму. Збожеволіти. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов); (Рябина:) Чи ти, старий, здурів, Чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко). з ро́зуму спа́стися. З ледащим (ледачим) спознався — з розуму спався (Укр.. присл..). сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка. Згадуючи, вимовляти вголос (слово, фразу і т. ін.). Князь розумів, що треба щось сказати. .. Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко); Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Переклад С. Масляка). сплива́ти (спада́ти) / сплисти́ (спа́сти, спливти́) на ум (на ро́зум) кому і без додатка. Несподівано з’являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т. ін.). — (Брати) не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша); Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький); От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ’яненко). як (мов, на́че і т. ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т. ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т. ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов’язків, сумнівів, турбот тощо. (Химка:) Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний); Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко); В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький); Вже пройдено третину шляху .. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар). (як (мов, на́че і т. ін.)) ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся, упав і т. ін.) кому, в кого і без додатка. Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість, заспокоївся. Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський); Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів, .. що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув “дякую” і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський); — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату. В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик). (як (мов, на́че і т. ін.)) полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т. ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось правильно зрозумів, усвідомив що-небудь; прозрів. Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко); За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко); Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко); Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде); Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра). полу́да з оче́й спада́є. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко).... смотреть
спасу́, спасёшь; прош. спас, -ла́, -ло́; прич. страд. прош. спасённый, -сён, -сена́, -сено́; сов., перех. (несов. спасать).1.Уберечь, избавить от гибе... смотреть
спасти́ глаг., св., употр. очень часто Морфология: я спасу́, ты спасёшь, он/она/оно спасёт, мы спасём, вы спасёте, они спасу́т, спаси́, спаси́те, спа... смотреть
спасти глаг.сов. (8)прош.ед.муж.до дворца, откудова, взявши катер, спас нескольких.----Пр7.но пророчествующий в Магомете Пиш-Намаз спас будущего удавле... смотреть
спасти́, спасу́, спасём, спасёшь, спасёте, спасёт, спасу́т, спася́, спа́с, спасла́, спасло́, спасли́, спаси́, спаси́те, спа́сший, спа́сшая, спа́сшее, спа́сшие, спа́сшего, спа́сшей, спа́сшего, спа́сших, спа́сшему, спа́сшей, спа́сшему, спа́сшим, спа́сший, спа́сшую, спа́сшее, спа́сшие, спа́сшего, спа́сшую, спа́сшее, спа́сших, спа́сшим, спа́сшей, спа́сшею, спа́сшим, спа́сшими, спа́сшем, спа́сшей, спа́сшем, спа́сших, спасённый, спасённая, спасённое, спасённые, спасённого, спасённой, спасённого, спасённых, спасённому, спасённой, спасённому, спасённым, спасённый, спасённую, спасённое, спасённые, спасённого, спасённую, спасённое, спасённых, спасённым, спасённой, спасённою, спасённым, спасёнными, спасённом, спасённой, спасённом, спасённых, спасён, спасена́, спасено́, спасены́ (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть
СПАСТИ но от друзей спаси нас, боже! Пушкин. 2. В христианском вероучении - подвижничеством, постом, молитвой, отшельничеством избавить (душу) от вечных мук в загробной жизни (церк.). Спасти свою душу. Спасти положение - найти или помочь найти выход из затруднительного положения. 1. Уберечь от опасности, избавить от кого-чего-н., представляющего собой какую-н. опасность. Спасти утопающего. Спасти отечество. Спасти чью-н. или кому-н. жизнь. Спасти кого-н. от бешеной собаки. Есть средство спасти его и нас от нищеты и позора. Чехов. Во мне спасла живую душу ты. Некрасов. Врагов имеет в мире всяк, но от друзей спаси нас, боже! Пушкин. 2. В христианском вероучении - подвижничеством, постом, молитвой, отшельничеством избавить (душу) от вечных мук в загробной жизни (церк.). Спасти свою душу. Спасти положение - найти или помочь найти выход из<br><br><br>... смотреть
спасти', спасу', спасём, спасёшь, спасёте, спасёт, спасу'т, спася', спа'с, спасла', спасло', спасли', спаси', спаси'те, спа'сший, спа'сшая, спа'сшее, спа'сшие, спа'сшего, спа'сшей, спа'сшего, спа'сших, спа'сшему, спа'сшей, спа'сшему, спа'сшим, спа'сший, спа'сшую, спа'сшее, спа'сшие, спа'сшего, спа'сшую, спа'сшее, спа'сших, спа'сшим, спа'сшей, спа'сшею, спа'сшим, спа'сшими, спа'сшем, спа'сшей, спа'сшем, спа'сших, спасённый, спасённая, спасённое, спасённые, спасённого, спасённой, спасённого, спасённых, спасённому, спасённой, спасённому, спасённым, спасённый, спасённую, спасённое, спасённые, спасённого, спасённую, спасённое, спасённых, спасённым, спасённой, спасённою, спасённым, спасёнными, спасённом, спасённой, спасённом, спасённых, спасён, спасена', спасено', спасены'... смотреть
СПАСТИ, -су, -сёшь; спас, спасла; спасший; -сённый (-ён, -ена); спасши; сое., кого-что. 1. Избавить от чего-нибудь (опасного, страшного). Спасти утопающего. Спасти из огня. Спасти от смерти. 2. Сохранить в целости, уберечь. Спасти ценную коллекцию. Спасти кому-нибудь жизнь (не дать погибнуть). -•• Спасти положение — найти выход из затруднительного положения. || нвсов. спасать, -аю, -аешь. || существительное спасание, -я, ср. (к 1 значение) и спасение, -я, ср. || прилагательное спасательный, -ая, -ое (к 1 значение). Спасательная шлюпка. Спасательная станция. С. круг, пояс. Спасательные работы (по спасению терпящих бедствие). Спасательное судно (предназначенное для аварийно-спасательных и судоподъёмных работ).... смотреть
спасти, спаст′и, -су, -сёшь; спас, спасла; спасший; -сённый (-ён, -ена); спасши; сов., кого (что).1. Избавить от чего-н. (опасного, страшного). С. утоп... смотреть
(1 ед. спасу) сов., вин. п.salvar vt (тж. рел.)спасти жизнь — salvar la vida••спасти положение — salvar la situaciónспасти шкуру — salvar el pellejoспа... смотреть
1) Орфографическая запись слова: спасти2) Ударение в слове: спаст`и3) Деление слова на слоги (перенос слова): спасти4) Фонетическая транскрипция слова ... смотреть
Спасти- salvare (aliquid, aliquem); salvificare; salutem dare, afferre; saluti esse; servare (aliquem ex periculo); conservare; abducere (aliquem certi... смотреть
sauver vtспасти больного — sauver un maladeспасти утопающего — sauver un noyéспасти картины от пожара — sauver des tableaux de l'incendie••спасти полож... смотреть
СПА́СТИ¹ див. спада́ти.СПА́СТИ² див. спаса́ти¹.СПАСТИ́ див. спаса́ти².
корень - СПАС; окончание - ТИ; Основа слова: СПАСВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - СПАС; ⏰ - ТИ; Слово Спасти содержи... смотреть
sauver vt спасти больного — sauver un malade спасти утопающего — sauver un noyé спасти картины от пожара — sauver des tableaux de l'incendie •• спасти... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: спавши1. звіситися донизу2. зменшити силу вияву; ослабнути3. знизити свій рівень4. втратити норма... смотреть
I див. спадати.II див. спасати I.спастик-а, ч. Людина, яка страждає на будь-який розлад, основним симптомом якого є судоми (напр., церебральний паралі... смотреть
I сп`астидив. спадатиII спаст`идив. спасати
совsalvar vt; (уберечь) salvaguardar vt; (защитить) defender vt, proteger vt
(er)retten vt; bergen (непр.) vt, in Sicherheit bringen (непр.) vt (доставить в безопасное место)
сов. кого-что құтқару, аман алып қалу;- спасти жизнь кому-либо біреудің өмірін өлімнен сақтап қалу;- спасти утопающего суға кеткенді құтқару, суға батып бара жатқанды құтқару;-спасти положение қауіпті жағдайдың бетін бұрып жіберу... смотреть
сов. кого-что куткаруу, куткарып калуу, сактап калуу; спасти жизнь кому-л. бирөөнү өлүмдөн сак тап калуу; спасти утопающего сууга чөгүп бара жаткан кишини куткарып калуу; спасти положение кыйын абалдан чыгуунун жолун табуу.... смотреть
Czasownik спасти uratować wybawić ocalić
сов. В salvare vt спасти от гибели — salvare dalla perdizione спасти честь — salvare l'onore спасти положение перен. — raddrizzare la situazione - спастись Итальяно-русский словарь.2003.... смотреть
спа́сти 1 дієслово доконаного виду упасти спа́сти 2 дієслово доконаного виду пасучи, дати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін. спасти́ дієслово доконаного виду урятувати... смотреть
[spasty]дієсл.uratować (урятувати)
прич. действ, прош. -сший; прич. страд, прош. -сӗнный; деепр. спасши) глаг.сов., когочто ҫӑл, хӑтар; ҫӑлса хӑвар, сыхласа хӑвар; спасти дом от огня пӳрте вутҫулӑмран ҫӑлса хӑвар... смотреть
Iаман сақтауспасти колодец – құдықты сақтап қалуIIқұтқаруспасти жизнь – өлімнен құтқаруспасти от смерти – обр. ажалдан арашалау
Начальная форма - Спасти, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное, непереходный, прошедшее время, совершенный вид, страдательный залог... смотреть
(I), спасу/(сь), -сёшь(ся), -су/т(ся)
Ударение в слове: спаст`иУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: спаст`и
спасти חִילֵץ [לְחַלֵץ, מְ-, יְ-]* * *להושיעלהציללחלץ
Начальная форма - Спасти, второе лицо, действительный залог, единственное число, повелительное наклонение (императив), непереходный, совершенный вид
Спасти См. Спадати. Спасти, ся. См. Спасати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 173.
1) изба́вить, убере́чь, освободи́ть 2) упа́сть, свали́ться 3) пони́зиться 4) убы́ть, убыва́ть 5) похуде́ть спасти с ногу — сби́ться с ног
perfpelastaaks спастись
Спасти́. Заимств. из ст.-сл. яз. Преф. образование от пасти (см.). Буквально — «сохранить, защитить».
тж. спастись, сов. см. спасать
коткару, коткарып (алып) калу; с. жизнь (кому, чью) (кемне) үлемнән коткару △ с. положение котылу (кыен хәлдән чыгу) юлын табу
Спа́сти, спаду́, -де́ш, -де́, -ду́тьспа́сти, спасу́, спасе́ш, -се́, -су́ть; спа́шений
спаст'и, -с'у, -сёт; прош. вр. сп'ас, спасл'а
спасти спасти́спасу́, др.-русск. съпасти, ст.-слав. съпасти, съпасѫ σῴζειν (Клоц., Супр.). См. пасу́.
Пасти Пат Сап Пассит Пасс Сип Иса Ипс Тисса Тис Тип Аист Апис Асс Тасс Таис Стас Ипат Спс Спасти Спас Сист Исса Сати
• избавить megváltani• megmenteni
فعل مطلق : نجات دادن ، رهايي دادن
Сов. xilas etmək, qurtarmaq, nicat vermək; ? спасти положение çətin vəziyyətdən çıxış yolu tapmaq, əlac tapmaq.
см. спасать
1. uratować, ocalić;2. ochronić, ustrzec;3. zbawić;
Заимств. из ст.-сл. яз. Преф. образование от пасти. Буквально — «сохранить, защитить».
спасти (er)retten vt; bergen* vt, in Sicherheit bringen* vt (доставить в безопасное место)
совер. выратаваць, мног. разг. павыратоўваць уратаваць адратаваць
Qurtarmaqспасти утопающего — suvda boğulayatqannı qurtarmaq
Этот глагол, заимствованный из старославянского, образован приставочным способом от пасти.
Адратавацьвыратавацьуратаваць
спасу, др.-русск. съпасти, ст.-слав. съпасти, съпас (Клоц., Супр.). См. пасу.
retten vt (от кого/чего-л. vor D) спасти кому-л. жизнь — j-m das Leben retten.
• spasit• ušetřit• zachránit
I див. спадати.II див. спасати I.
къуртармакъ спасти утопающего сувда богъулаяткъанны къуртармакъ
【完】 见 спадати
спасти спаст`и, -с`у, -сёт; прош. сп`ас, спасл`а
I сп`аст`и сов. от спасати II сп`асти см. спадати
спасти наҷот( раҳоӣ) додан, халос (раҳо) кардан
спасти избавить, защитить, уберечь
матем.; техн.; физ. падать, спадать, убывать
спасти σώζω, γλιτώνω ~сь σώζομαι, γλιτώνω
-су, -сеш zbawić; ocalić zob. спасати2
адратавацьвыратавацьуратаваць
Redden
Выратаваць, уратаваць, адратаваць
адратаваць выратаваць уратаваць
спасти положение
{V} փրկել փրկել
Päästma
salvage